MuseumМузей історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини

Серед різноманітних промислів українського народу важливе місце займає бджільництво. Географічне розміщення зони Середньої Наддніпрянщини сприятливе для розвитку цього промислу. Воно займає   особливе місце господарської діяльності і має цікаву історію свого розвитку, яка розкривається у експозиції  Музею історії бджільництва Середньої Наддніпрянщини.

Біля входу до музею – скульптура св. Зосима – охоронця бджіл, пасік, власне, покровителя бджільництва. (Фото 1). На колишніх пасіках встановлювали постать святого Зосима, або ікону із зображенням святих Зосима і Саватія. У народі вважають, що Зосим і Саватій навчили людей правильно утримувати пасіку. Далі, на подвір’ї музею, групами розставлені масивні стаціонарні вулики-колоди кінця ХІХ початку ХХ ст. та невеликі переносні вулики-дуплянки характерні для кочових пасік.

 Садиба бджоляра – хутірного типу. В господарстві: надвірна комора – господарське приміщення для зберігання рамок, вуликів, дуплянок, поїлок, годівниць та інших знарядь праці пасічників. (Фото 2). Далі – омшаник – спеціальна напівземляна споруда де зимували бджоли. (Фото 3).

Хата – великих розмірів (16х8 м.), що говорить про заможність господаря і велику сім’ю. Датується хата серединою ХІХ ст., перевезена з с. Помоклі Переяслав-Хмельницького району, Київської області. Належала пасічнику за професією і покликанням – Хвостику Федоту Кириловичу. Хата і пасіка дісталися йому в спадщину від батька. 

Будівля передана у музей синами Федота Кириловича після смерті батька. У 1982 році музейні працівники створили в ній експозицію Музею бджільництва. (Фото 3).